Мина Мазайло. П’єси

Микола Куліш (1892–1937) літературній діяльності присвятив майже все своє життя — 30 років із 45. Він писав навіть тоді, коли був в ув’язненні на Соловках. Свою хресну дорогу він пройшов разом із багатьма іншими українськими митцями Розстріляного Відродження. Його розстріляли 3 листопада 1937 року в Сандармоху.

Сатиричну п’єсу «Мина Мазайло» не дарма називають філологічним водевілем: комічні слова й фрази, факти кумедного зросійщення українців, пародія на мовні дискусії тощо. Усе це смішно, але водночас це сміх крізь сльози. Мина Мазайло соромиться власного прізвища — занадто воно українське. Тому в нього виникає почуття меншовартості. Тож він вирішує змінити його і шукає вчительку, яка навчила б його говорити «по-руському». Проте, коли Мина замислюється над варіантом свого майбутнього прізвища, — Сірєнєв, Розов, Алмазов, — його син Мокій хоче відтворити повну форму родового прізвища…