Найкоротша історія Європи

Історія цивілізації, яка підпорядкувала собі цілий світ.

Тематика книги

Всесвітня історія, Європа, нонфікшен.

Опис книги "Найкоротша історія Європи" Джона Герста

Якщо ви любите підчитувати книжки з останніх сторінок, щоб дізнатися, чимусе закінчиться, — це видання для вас. Кінець тут наставатиме невдовзі післяпочатку. І не тільки тому, що це найкоротша історія Європи. Річ у тім, що авторрозповідатиме історію європейської цивілізації аж шість разів, і щоразу — підіншим кутом.

Для кого книжка “Найкоротша історія Європи”

Для широкого кола читачів, усіх, хто хоче дослідити, з чого складається історіяєвропейської цивілізації, як нове народжується зі старого, а минуле впертовідтворюється знову й знову.

Чи варто купувати цю книгу?

Ви дізнаєтеся, чим відрізняються антична й середньовічна Європа, як однійцивілізації вдалося підпорядкувати увесь світ і пережити падіння імперій.Автор розповідає, які наслідки мали італійське Відродження, німецькаРеформація, англійський парламентаризм і революційно-демократичні зміни уФранції. Ви довідаєтеся, як друкарство врятувало Лютера від вогнища, щоспільного між романтизмом і націоналізмом та як дві світові війни змінилиЄвропу. І все це стисло, ємко та об’єктивно. Стосовно останнього несумнівайтеся: автор цієї книжки — австралієць, тож йому легше лишатисянеупередженим та пам’ятати про лаконічність.

Про автора

Джон Герст— історик і суспільний оглядач, автор курсу про європейськуісторію. Викладав в Університеті Ла Троба (1968–2006), працював редакторомпопулярного історичного журналу Historical Studies, співпрацював із FilmAustralia та Національним музеєм Австралії.

Книжки на схожу тематику

• «Історія світу в 100 предметах» НілМакґреґор «Наш Формат», 2021 рік;
• «Після війни. Історія Європи від 1945 року»Тоні Джадт, «Наш Формат», 2020 рікк.

Відгуки про книгу “Найкоротша історія Європи”

”Чистий, свіжий, спокусливий стиль. Чудово витриманий баланс аналітики йопису, конкретики та узагальнення.” — Вілфред Прест, Australian Book Review”Неймовірна книжка, яка постійно спонукає до роздумів.” — Courier Mail

Найкращі цитати книжки

Чому Римську імперію правильно називати греко-римською

Римляни воювали краще за греків і краще за них розробляли закони для управліннясвоєю імперією. Римська інженерна думка також сягнула далі за грецьку, і це згодилосяримлянам як для воєн, так і для управління імперією. Проте в усьому іншому вонивизнали перевагу за греками й покірно їх наслідували. Типовий представник римськоїеліти розмовляв як латиною (мова римлян), так і грецькою; він міг відправити сина доакадемії в Афіни чи найняти грецького раба, щоб той навчав його дітей удома. Отже,називаючи Римську імперію греко-римською, ми чинимо так услід за самимиримлянами.

Про приватну власність як чинник демократії

Середньовічні королі довго боролися за якнайширші владні повноваження: можливістьправити незалежно від знаті, встановлювати власну систему оподаткування, мати арміюпід своїм цілковитим контролем і особистий бюрократичний апарат. Проте не все було їмдо снаги, оскільки вони стартували з дуже слабких позицій. Скажімо, приватну власністьвважали священною і недоторканною, а знать привласнила землі, надані їй дляуправління. Це стримувало королівські потуги. Влада правителів зростала, та все ж вонине перетворилися на східних деспотів, яким у межах їхніх володінь належало геть усе.Коли деспотові чогось бракувало, він просто експропріював собі власність в інших людейабо відправляв воїнів на ринок — набрати необхідного товару. Європейські правителі,навіть наділені «абсолютною» владою, ніколи так не могли б. Не все належить королю.На цьому основному принципі ґрунтувалося європейське розуміння влади. Поняттяособистих прав — осердя західної традиції — випливає з права на приватну власність.