Національна система політичної економії

Класика політекономії.

Тематика книги

Політекономія, економічна теорія.

Опис книги "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

Чи може економічна теорія допомогти бідним країнам збудувати потужну економіку? Фрідріх Ліст вважає, що вона зобов’язана це робити, інакше теорія не має сенсу. У книзі «Національна система політичної економії» автор дослідив майже тисячолітній період західної цивілізації: від звитяг Венеції, Генуї та Флоренції до світової могутності Британської імперії та перших кроків США, що кинули виклик британцям.

Ліст доводить: сильні країни впроваджували схожу економічну політику, яку можна повторити та масштабувати. Як німецький патріот він пропонує у книзі план заходів для економічного відродження Німеччини, а як державний діяч — ініціює створення Німецького торговельно-промислового союзу.

Для кого книжка Національна система політичної економії

Для широкого кола читачів, усіх, хто цікавиться економікою і особливо для тих, хто опікується цією сферою професійно: від студентів і науковців до міністрів та парламентарів.

Чи варто купувати цю книгу?

Книга Ліста стала настільною для Німеччини часів Отто фон Бісмарка. Архітектор японських економічних реформ Хірата Тосуке переклав її японською у 1890-х, а південнокорейські реформатори зачитувались Лістом вже у 1970-х.

Про автора

Фрідріх Ліст— визначний німецький економіст та державний діяч. У 28 років стає професором з народного господарства в Університеті міста Тюбінген, а вже за рік — членом Народних зборів Вюртембергу. Активно закликає до об’ єднання німецьких князівств, розвитку промисловості та залізних доріг, ліберальних реформ. Перебуваючи у США, публікує праці про необхідність розвитку американської промисловості, за що отримує подяки від президентів США Джеймса Медісона, Джона Квінсі Адамса, Ендрю Джексона. Повернувшись на Батьківщину, бере активну участь у роботі Німецького торговельного союзу. Книга «Національна система політичної економії» є підсумком наукового та державницького шляху автора.

Книжки на схожу тематику

• «Багатство народів. Дослідження про природу та причини добробуту націй» Адам Сміт, «Наш Формат», 2018 рік;
• «Протестантська етика і дух капіталізму» Макс Вебер, «Наш Формат», 2018 рік;
• «Шлях до рабства» Фрідріх Гаєк, «Наш Формат», 2022 рік.

Найкращі цитати книжки

Про інтелектуальний капітал як важливий чинник розвитку націй

Якщо причиною багатства вважати лише фізичну працю, то як тоді можна пояснити, що нові нації незрівнянно багатші, могутніші та мають незрівнянно більше населення і достатку, ніж нації давнього світу? Нинішній стан націй — це наслідок накопичення відкриттів, винаходів, удосконалень, поліпшень і зусиль усіх поколінь, які жили до нас; вони утворюють інтелектуальний капітал сучасного людства, і кожна окрема нація продуктивна лише настільки, наскільки вона змогла перейняти ці досягнення попередніх поколінь і примножити їх власними надбаннями та наскільки природні сили її території, протяжність і географічне розташування, кількість її населення і політична сила роблять її здатною на те, щоб у межах своїх кордонів по змозі досконало й рівномірно розвивати всі галузі, які створюють умови для її існування, та поширювати свій моральний, інтелектуальний, промисловий, комерційний і політичний вплив на інші, менш розвинені нації й узагалі на справи всього світу.

Про країни-експортери сировини

Нація, яка провадить лише землеробство, — це індивідуум, якому в його матеріальному виробництві не вистачає однієї руки. Нація, що обмінює свої продукти землеробства на чужоземні мануфактурні товари, є індивідуумом з однією рукою, якому надає підтримку чужа рука. Така підтримка корисна для нації, але набагато корисніше було б для неї самій мати дві руки, тоді вона у своїй діяльності не була б залежною від чужої волі. Володіючи власними мануфактурними потужностями, вона може виробляти стільки продуктів харчування та сировинних матеріалів, скільки споживають її власні мануфактури, а перебуваючи в залежності від чужоземних мануфактур, вона може продукувати лише такий надлишок, якого не в змозі виробити самостійно чужоземні нації чи який вони змушені купувати за кордоном.