Про малого крота, який хотів дізнатися, хто наклав йому на голову

Це книга із тих, які спонукають до перезавантаження своїх уявлень про дитячу літературу, поле її тематики. Вона з перших рядків руйнує всі прийняті у нашому суспільстві фігури оминання. Багатьом читачам, звиклим до традиційної дитячої літератури, книги, напевно, видасться незвичним те, ПРО ЩО розповідає історія, написана Вернером Ґольцвартом, і те ЯК цю історію розказано. Але, без жодних сумнівів, ця книга сподобається дітям, потішить їх і навіть дозволить, граючися, вирішити таку наболілу для більшості батьків проблему, яка викликає або прикрощі, або непідробну радість - у залежності від вмісту підгузка чи горщика.

З погляду вікової психології це дуже правильна книжка. І кому, як не кротові, який вирішивши дізнатися, хто ж наклав йому на голову, здійснює ціле розслідування-дослідження, стати другом дітей-дослідників? А ще мова, слова. Олександра Григоренко переклала дуже смачно. Діти, знову-таки граючись, поповнять свій словник новими словами. А вимовляючи звуковідтворювальні конструкції, вони швидше навчаться правильній артикуляції.

І за все це не менш важливим є те, що у крота діти навчаться докопуватися до суті речей, зрозуміють: якщо вже хтось тобі й наклав на голову, то треба це обов’язково з’ясувати, а з’ясувавши... Ну, читайте самі.

Отже, знімайте з себе і своїх дітей накрохмалені комірці: вони нестерпно натирають шию і заважають вільно дихати. Читайте про крота, насолоджуйтеся сміхом, реакціями і запитаннями своїх дітлахів, дотепною оповіддю Вернера Ґольцварта, симпатичними, динамічними ілюстраціями Вольфа Ерльбруха, чудовою мовною подачею Олександри Григоренко.