Скоропадський і Крим. Від протистояння до приєднання

Крим - це Україна!

Тематика

Історія України, ХХ століття, визвольні змагання, Павло Скоропадський, Крим.

Про книгу «Скоропадський і Крим. Від протистояння доприєднання» Сергія Громенка

Чий Крим зараз і кому він має належати в майбутньому? Яким мусить бутистатус півострова: незалежна держава, член союзу або суб’єкт федерації,автономія чи регіон під іноземним протекторатом? Кому має належати правоуправління Кримом — етнічній більшості чи корінним народам? Як Україніповодитися з півостровом — дати йому якнайширші повноваження чизапровадити пряме керування з Києва, умовляти кримців добрим словом чизапровадити безжальну економічну блокаду? Ні, це питання не з порядку денного 2014 року після російської анексії Криму — вони постали перед Україною ще сто років тому.

Для кого ця книга

Для широкого кола читачів, поціновувачів історії, всіх, хто хоче дослідитиміжнародні суперечки навколо статусу Криму і спроби розв’язати проблемуйого належності, а також дізнатись про перебіг кримсько-українських відносин,які коливалися від безкомпромісної економічної боротьби (навіть зістріляниною на кордоні) до переговорів про права нового регіону в складіУкраїни.

Чому ця книга

Ця книжка розповідає, як реагували на виклики щодо Криму УкраїнськаДержава й міжнародна спільнота наприкінці Першої світової війни.

Про автора

Сергій Громенко — кримчанин, кандидат історичних наук, оглядач «Крим.Реалії» («Радіо Свобода»). Автор шести книжок про півострів. Лауреат V Міжнародного конкурсу імені Єжи Гедройця (2011) та фіналіст Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» (2019).

Книги, схожі за тематикою

• «Скоропадський. Спогади 1917-1918(Український переклад)» Павло Скоропадський, «Наш Формат», 2017 рік
• «Маннергейм. Спогади у двох томах» Карл Маннергейм, «Наш Формат», 2020 рік

Відгуки відомих особистостей про книгу «Скоропадський і Крим. Від протистояння доприєднання» Сергія Громенка»

Книжка не лише деталізує портрети Сулькевича і Скоропадського, а й повертає у вітраж нашої історії абриси справжнього, не спотвореного російськимиідеологами Криму часів перших визвольних змагань. Вона не лише про минуле,а й про майбутнє, у якому Україна і Крим більше не мають припускатисяпомилок.

Віталій Гайдукевич, журналіст, ведучий 5 каналуКнижка дає безліч матеріалу для думання. Кримські події понад сто років тому повчальні як приклад непростого поєднання прагнень і зіткнення інтересівбагатьох історичних акторів — українців, кримських татар, росіян білих ічервоних, німців тощо. Потяг Української Держави до Чорноморії не буввсіяний тернами. Але нас нестримно тягнуло туди, бо там були наші землі, людиі флот.

Вахтанг Кіпіані, головний редактор «Історичної правди»

Цитати

Про перші хвилі червоного терору в Криму

Своєрідною «репетицією» погромів можна вважати розстріли офіцерівЧорноморського флоту севастопольськими матросами 28–30 (15–17)грудня 1917 року. Тоді, прикриваючись «помстою» за переслідуванняпісля придушення революції 1905 року, корабельні команди міноносців«Гаджибей» та «Фідонісі» убили понад 30 своїх командирів, а всього вмісті загинули 128 офіцерів. Тоді ж ці події охрестили«Варфоломіївськими ночами». Після цього Севастопольський ВРКпостановив: обшуки й арешти можуть проводитися тільки за ордерами,а справи мають розбиратися слідчими комісіями та розглядатися навідкритих засіданнях ревтрибуналу.

Про позицію Скоропадського щодо Криму

На початку червня [1918] гетьман Скоропадський в інтерв’юкореспонденту одного австрійського видання наголошував:«Насамперед нам потрібен союз із Кримом, Чорне море — це шлях дляУкраїни отримати доступ до морів. Нам потрібен військово-морськийфлот для нашої торгівлі та для нашого позиціонування як держави, атому потрібні гавані, які можна знайти лише в Криму».А 12 червня МЗС УД скерувало австро-угорському послу ЙозефуФоргачу ноту, в якій підкреслювало необхідність включення Криму доскладу України з огляду на тісні економічні, політичні та етнографічнізв’язки. Уже тоді за півостровом передбачалося збереженняавтономного статусу.